Символіка

В історії ФК «Кривбас» було п’ять логотипів.

Перший – з 1989 року. До цього часу в радянських чемпіонатах (більше 30 років) клуб виступав без офіційної символіки. Восени 89-го в одній з країн Прибалтики випустили прем'єрний офіційний вимпел «Кривбасу» саме з такою емблемою.

Другий – з 1993 року. Відомий криворізький футбольний колекціонер Микола Несміян модернізуав перший логотип, зробивши його більш привабливішим. Оновлена символіка використовувалася у місцевих футбольних довідниках 1993, 1994 та 1997 рр., у міській футбольній газеті «Тайм-аут», а також на металевих значках.

Третій – з 1996 року. За президентства В'ячеслава Чернова команда обзавелася новою емблемою, автором якої став Олег Вахітов. Цей логотип став першим, який почали наносити на ігрову форму «Кривбасу».

Четвертий – з 1998 року. Це найбільш впізнавана символіка клубу, адже була головною довгих 22 роки. Її розробник – багаторічний керівник пресслужби «Кривбасу» Юрій Распутін.

П'ятий – з 2020 року. Незначна модернізація логотипу з нанесенням року відродження клубу – другої дати народження «Кривбасу».

Полоси на емблемі клубу символізують рідкий метал у вигляді арматури. При зіткненні розпеченої проволоки з футбольним м’ячем не пробиває, а огинає його. Тим самим створюючи композицію, що символізує сталеву міць і залізний характер. Як відомо, гарячий метал неможливо взяти просто так голими руками.

Нині полоси – невід’ємна частина клубної символіки. Їх використовують на атрибутиці, афішах та на ігровій формі. Номери футболістів зроблені у кривбасівському стилі.

Лозунги ультрас стали слоганами відродженого «Кривбасу». У соцмережах та на футболках гравців красуються фрази «Ім’я нам Кривбас» та «Кривбас - Це Ми».