Анте Бекавац: Бажаю українцям миру, стабільності та спокійного життя. Ви заслуговуєте на це

Хорватський захисник криворізького «Кривбасу» Анте Бекавац відповів на питання Інтернет-видання UA-футбол. Найактуальніші моменти бесіди до вашої уваги.

- З ким в команді спілкуєшся і з ким встиг потоваришувати?

- Найбільше спілкуюся з моїм земляком Яном Юрчецем. Ми сусіди по кімнаті та дуже добре порозумілися з перших днів. Приємно мати поруч когось із рідної культури - це допомагає адаптуватися швидше. Але, загалом, атмосфера в команді дуже дружня, тож спілкуюся з багатьма.

- «Кривбас» йде в лідируючій групі в чемпіонаті. Це справедливе місце для команди на даний момент чи могли бути і вище?

- Безумовно, приємно бути в топ-5, але я вважаю, що потенціал у нас значно вищий. Ми - амбітна команда, і всі всередині колективу розуміють, що можемо боротися за ще вищі позиції. У нас є чіткий план, стратегія, і ми щодня працюємо над тим, щоб рухатися вперед.

- Наскільки ти вже розумієш футбол твого нового тренера ван Леувена?

- Патрік ван Леувен вимагає дуже інтенсивного футболу - як на тренуваннях, так і під час матчів. Він постійно наголошує на швидкому прийнятті рішень, правильному розташуванні на полі та високому контролі м’яча. Його стиль - це динамічна, атакувальна гра з постійним тиском на суперника. Мені імпонує такий підхід, і я вважаю, що вже добре розумію його філософію. Працюю над тим, щоб максимально реалізувати його ідеї на полі.

- Твої враження від чемпіонату України. Чи можеш його порівняти з чемпіонатами Хорватії та Боснії? Де складніше грати?

- Українська Прем’єр-ліга має дуже високий рівень, це помітно з перших матчів. Висока інтенсивність, агресивна гра, постійний пресинг. Порівняно з Боснією, тут дійсно складніше. Гравці фізично добре підготовлені, і тактичний рівень також на висоті. У Хорватії є сильні клуби, але загальний рівень конкуренції в УПЛ наразі, на мою думку, вищий.

- Хорватія свого часу також пережила війну. Твою родину якось зачепила та війна?

- Війна в Хорватії була на початку 90-х, і хоч регіон, де мешкали мої батьки, не постраждав безпосередньо, життя було дуже непростим. Мій дідусь служив упродовж чотирьох років, і в нашій родині збереглися його спогади - непрості, болючі. Війна завжди залишає глибокі сліди. Я щиро молюся, щоб війна в Україні якнайшвидше закінчилася. Бажаю людям тут миру, стабільності та спокійного життя. Ви заслуговуєте на це.

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами UA-football.com