Дмитро Хомченовський: У Вугледарі спорт був… але потім прийшов "руській мір"

Півзахисник криворізького «Кривбасу» Дмитро Хомченовський відповів на питання Інтернет-видання Tribuna, розповіши про своє рідне місто Вугледар, яке потерпає від атак країни 404.

- Яким був Вугледар у мирні часи? Поділіться, будь ласка, спогадами.

- Вугледар - маленьке шахтарське місто. Невелике, але дуже красиве! Місто розвивалося, будувалися сучасні парки, фонтани та домівки. Маленьке затишне та квітуче місто.

- Які ваші найяскравіші спогади, повʼязані з містом та життям у ньому?

- У Вугледарі минули все моє дитинство та підлітковий період теж. Що тут казати - там жила вся моя сімʼя, всі мої друзі та знайомі. І сімʼя моєї жінки також, там я з нею й познайомився. Ми разом з 2009 року, тому спогадів багато.

- Чи залишились у місті рідні та близькі люди? Чи в безпеці вони?

- Ні, всі виїхали, звичайно. Моя родина одразу поїхала, а родина жінки трохи пізніше - їх уже було набагато важче та небезпечніше звідти забрати. Вдалось лише з другого разу, бо першого разу людину, яка їхала їх забирати, підстрелили дорогою в місто. Зараз уже все добре, всі вони в безпеці.

- Що ваша родина втратила у Вугледарі?

- Моя родина в самому Вугледарі втратила три квартири, а біля міста два приватних будинки. Для них це все дуже важко було пережити.

- В якому стані був спорт у місті до війни?

- Була спортивна школа, де всі займалися різними видами спорту: бокс, боротьба, плавання, та, звичайно, футбол. Займались діти різного віку, мали сучасні спортивні майданчики для всього, велике поле з газоном. В місті спорт був… але потім прийшов «руській мір».

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами UA.tribuna.com