Ріфет Капіч: У "Кривбасу" хороше майбутнє, я вірю у нашу команду

Боснійський півзахисник криворізького «Кривбасу» Ріфет Капіч дав інтервʼю Інтернет-виданню Український футбол. Найцікавіші моменти бесіди до вашої уваги.

- Є така статистична особливість: у тих матчах, коли ви забивали, «Кривбас» не програвав. Виходить, ваші п’ять голів принесли клубу ледве не третину всіх очок. Як вас привітали у команді з цими важливими голами?

- У нас дружний колектив, і ніхто нікого не відділяє від командних успіхів. Спасибі команді за підтримку, я радий, що можу допомогти їй - і не лише голами. 

Ми, як команда, розділяємо й перемоги, й поразки. Коли виграли - виграла вся команда, а не один Ріфет, чи Безкоровайний, чи Іван, чи Хомченовський. Ми сильні саме цим. Футбол - це не та гра, де гроші вирішують все. У «ПСЖ» є Мбаппе, Мессі та Неймар, але Лігу чемпіонів ця команда не виграла. Я ж дивлюся на нашу команду й бачу, що вона може зростати, бо кожен її гравець важливий. 

- Якби вас спитали зі штабу збірної України, кого з одноклубників по Кривбасу порадили б Ротаню?

- Важке питання. Не зможу назвати когось одного, бо мені всі гравці у «Кривбасі» подобаються і я вірю, що вони можуть дорости до такого рівня. Діма Хомченовський тягне - хоч він уже й старенький (посміхається). З молодших - Луньов і Микитишин, вважаю, мають всі шанси розкритися на міжнародному рівні.

- Які враження від України та УПЛ?

- Скажу чесно – я дуже хотів би бачити вашу країну без війни, щоб швидше настав мир, і все стало нормальним, як раніше. Мені Україна дуже сподобалася. Видно, що це красива держава з неймовірними містами та природою. Найголовніше – люди тут, як у Боснії: доброзичливі, щирі, приємні в спілкуванні. 

Ми в Боснії знаємо, що таке війна, й щиро співчуваємо українцям. А для мене – привілей грати в такій лізі, це в спортивному плані дуже цікаво для мене, і я відчуваю, що важливо, що такі іноземні гравці, як я, на сьогодні перебувають тут – в лізі разом із українцями.

- Як живеться вам у Кривому Розі?

- Мені дуже подобається місто, красивий центр із хорошими ресторанами та кав’ярнями. Багато де не бував ще, але вражає, як Кривий Ріг поєднує красиві будівлі з природою та індустрією. Загалом, я вже дещо бачив в Україні – Київ, Одесу, Львів. Ваша держава дуже різна, та красива. 

- Боснія та Герцеговина у 90-х пережила війну. Що у вашій сім'ї запам'ятали з того часу? Чи зачепила війна ваших рідних?

- Звичайно, вся родина запам’ятала війну. Вона торкнулася нас. Мій тато служив у боснійській армії, два місяці був у комі. Я тоді був зовсім маленький, цього не знав, і лише пізніше батько розповів мені, що він пережив – і навіть через роки, мені вже було 25-ть, але важко було це все чути й розуміти. Про війну ніхто не може сказати нічого хорошого – вона несе тільки погане. 

Тому я розумію вас, українців. І не можу зрозуміти, коли вбивають людей, чого добиваються росіяни? Бажаю Україні, щоб все швидше закінчилося та все було нормально.

- Як ваш тато, котрий пройшов війну, сприйняв, що ви їдете в країну, де йдуть бойові дії?

- Він мені відразу сказав: «Добре подумай і прийми найкраще рішення». Тато підтримав мене, коли я вирішив стати футболістом, у мої найскладніші часи, і зараз теж є моїм першим і головним порадником, коли мені треба на щось зважитися в моєму житті. 

- Колишній динамівець Києва Горан Сабліч та нинішній головний тренер «Кривбасу» Юрій Вернидуб працювали з вами у цьому клубі. Які особливості у цих тренерів? 

- Оце ви назвали тренерів, які відіграли величезну роль в моїй кар’єрі. Я їм завжди буду за це вдячний. Сабліч мене багато чому навчив – він сам був майстерним оборонцем, і міг зі своєї сторони багато мені підказати, як центральному півзахиснику – як відкриватися, як займати позицію. Горан, тобі тільки спасибі за поради та шанси! Легенда, яка пограла за «Хайдук» і «Динамо». 

Юрій Вернидуб – це людина, про яку я можу сказати, що це герой. Щоб так виступити в Лізі чемпіонів, і посеред чемпіонату сісти й поїхати захищати свою країну! Одна ситуація, а скільки вона вам говорить про Вернидуба, як про людину! А як тренер, ви самі все знаєте – переграти «Реал», створити такий колектив! Юрій Вернидуб – одна з головних причин, чому я приїхав в Україну та в «Кривбас». Для мене було важливо з такою людиною ще попрацювати. 

- Які цілі ставите собі у «Кривбасі»? 

- Моя ціль – щоб ми, як команда, кожну гру грали краще й до кінця сезону виграли якомога більше ігор. Можливо, таким чином був би шанс пограти в Європі – але навіть якщо не вийде в цьому чемпіонаті, я вірю в цей штаб і команду – майбутнє у «Кривбасу» хороше. Я впевнений, що в наступному сезоні це точно буде команда, яка буде боротися за єврокубки, і не лише за Лігу конференцій, а й вище. 

- Кривий Ріг – батьківщина Президента України. Як вам Володимир Зеленський?

- Мені Зеленський подобається як людина та лідер держави. Мені хлопці відразу розказали, що Зеленський з цього міста. Всі горді за нього. Спасибі йому за те, що він бореться за своїх людей і державу. Я знаю, що це важко в цей момент бути Президентом України. 

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Ukrfootball.ua