Володимир Вілівальд: Добре попрацювали на зборах, тому з нетерпінням чекаємо на початок чемпіонату

- Володимире, з яким настроєм підходиш до старту нового чемпіонату? Чого очікуєш від нового сезону?

- Настрій чудовий - як у мене, так і в усієї команди. У колективі зараз панує дуже хороша атмосфера. У міжсезоння до нас приєдналися якісні футболісти, які вже поступово адаптуються й вливаються в команду. Ми добре попрацювали на зборах, тому з нетерпінням чекаємо на початок чемпіонату. Вважаю, що команда підійшла до сезону в хорошій готовності. Зробимо все, щоб успішно стартувати в домашньому матчі з «Карпатами».

- У центрі захисту команди з’явився новий гравець - Джиммі Мпанзу. Які його сильні якості ти вже встиг помітити? 

- До команди він приєднався під час зборів у Нідерландах і відразу справив хороше враження. Це дуже кваліфікований центральний захисник: фізично сильний, добре читає гру. Його великий плюс - робоча ліва нога. Лівоногі центральні захисники - велика рідкість в українській Прем’єр-лізі, тому це дуже цінна якість. Крім того, Джиммі - відкритий і комунікабельний хлопець. Він швидко адаптувався в команді, знайшов спільну мову з усіма й уже став повноцінною частиною нашого колективу.

- Окрім Мпанзу, цього літа до команди приєдналися ще кілька футболістів із дальнього зарубіжжя. Хто з них уже встиг справити на тебе найбільше враження? 

- Із Ямайки до нас приїхав дуже цікавий нападник Сатчвелл. Він швидкісний, мобільний, технічно добре оснащений. Уже видно, що це футболіст із хорошим потенціалом. Він органічно влився в колектив і вже почувається своїм серед партнерів. Дайте новачкам трохи часу, і ми ще дамо бій найсильнішим командам чемпіонату. 

- Якою мовою ви спілкуєтеся між собою з легіонерами? 

- Переважно спілкуємося англійською. У нас є перекладач, який допомагає нам у спілкуванні з легіонерами, тому мовного бар’єра немає. 

- У міжсезоння «Кривбас» залишило чимало футболістів. Чи є серед них гравець, за яким ти особливо шкодуєш і кого зараз не вистачає команді? 

- Особисто мені дуже не вистачає Максима Задераки. Він був невід’ємною частиною нашого колективу. З ним були пов’язані всі командні моменти - жарти, спілкування, атмосфера в роздягальні. Якщо у когось виникало питання, усі зверталися саме до нього. Максим завжди міг допомогти й підтримати. Для нас він був як батько.

- Ти ще розраховуєш на виклик до молодіжної збірної України? 

- Я двічі викликався до молодіжної збірної України, але ігрового часу отримав небагато. Для мене це був дуже хороший досвід. Розумію, що через вік це, можливо, мій останній шанс зіграти за молодіжну збірну, тому дуже сподіваюся ще отримати виклик. Буду радий, якщо мене запросять.

- Які особисті завдання ти ставиш для себе на сезон? 

- Хочу провести хороший сезон і забити пару-трійку м’ячів. Вже давно не відзначався, тому є бажання виправити цю ситуацію. Хочеться добре себе проявити, щоб своєю грою зацікавити та мати попит на себе.