Ярослав Гопкало: Захищати кольори "Кривбасу" - велика відповідальність

Півзахисник криворізького «Кривбасу» U-19 Ярослав Гопкало розповів про першу частину сезону та поділився думками про майбутнє.

- Ярослав, розкажи про роботу в команді, як хлопці, як колектив?

- У команді панує дружня атмосфера. Усі хлопці повністю викладаються на полі: не тільки на тренуваннях, а у матчах. Ми - одна велика родина «Кривбас».

- Перше коло сезону-2022/23 завершено. Як оціниш проміжний результат – 8 місце?

- Скажу точно, що були як вдалі матчі, так і невдалі, на жаль, також. На сто відсотків впевнений у тому, що нам є куди прибавляти в ігровому плані та розвиватись далі.

- Виділи найскладніший матч у сезоні.

- Чесно кажучи, легких поєдинків не було, але можу сказати, що найскладніші матчі були проти «Руху» U-19 та «Шахтаря» U-19. Ці дві команди недарма представляють нашу країну на євроарені й мають дуже кваліфікованих футболістів.

- Як грається під керівництвом Віталія Косовського?

- Все добре. Віталій Владиславович - дуже вимогливий тренер. Кожний гравець команди намагається виконувати установку тренера на гру й реагувати на підказки під час матчу. Маю за честь тренуватись у такого видатного спеціаліста.

- Академія «Кривбас» стрімко розвивається та набирає обертів. Ти є вихованцем Академії і як ніхто інший можеш розповісти про цей шлях. Яким він був?

- Знаходжусь в Академії вже восьмий рік, за цей час дуже багато змінилось у кращий бік. Лише погляньте на нашу базу, які тут газони, адже керівництво клубу дбає про кожного, хто тут тренується. Про таку базу можна лише мріяти, а ми маємо змогу тут тренуватись та грати. Завдяки критому манежу молодші групи можуть тренуватись у комфортних умовах навіть взимку. Академія щодня розвивається, удосконалюється й стає кращою. Вдячні за це керівництву клубу

- Зараз команда у відпустці. Чи сумуєш за тренуваннями? І як підтримуєш свою форму?

- Так, звісно сумую, а форму підтримую, граючи у футбол з друзями й, до того ж, працюю індивідуально.

- Хто з сучасних футболістів є твоїм кумиром?

- Однозначно, для мене - це Ліонель Мессі. Він справжній геній і жива легенда. Слідкую за ним ще з самого дитинства. Він є прикладом для багатьох футболістів.

- За це півріччя твій прогрес було помітно усім: у футбольному плані ти відзначився двома голами в сезоні. Й також був одним з перших, хто повернувся до України після початку війни, щоб захищати клубні кольори.

- Грати за «Кривбас» - велика відповідальність. Наш клуб з неймовірною історією й найкращими вболівальниками, які завжди палко підтримують команду. Тим паче, я місцевий, народився у Кривому Розі й граю за рідний клуб. Тому для мене це подвійна мотивація та гордість: захищати червоно-білі кольори. Буду й надалі старанно працювати, щоб забивати м‘ячі й приносити користь команді та прогресувати в майбутньому.

- Чи відчутна конкуренція у команді?

- Конкуренція, звісно, відчувається. Кожен футболіст в команді повинен усвідомлювати те, що треба наполегливо працювати для того, щоб вийти у стартовому складі.

- Напад орків на Україну залишить слід в історії назавжди. Більшість поєдинків першого кола пройшли у столиці. Наскільки важко психологічно та фізично було подорожувати Україною на матчі? Так чи інакше дорога втомлює.

- Звісно, було б краще, якби ми грали у рідних стінах, вдома, у Кривому Розі, але варто врахувати те, що у більшості українців вже немає навіть куди повертатись. Наразі триває повномасштабна війна через клятих орків й хочу висловити слова подяки й шани нашим захисникам, нашим ЗСУ за те, що ми взагалі маємо змогу грати у футбол й займаємось улюбленою справою. Та й під завершення чемпіонату вдалось провести вдома два матчі, але варто пам'ятати й усвідомлювати ситуацію в Україні наразі.  

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг