Юрій Вернидуб: Український стяг для мене - найгарніший, уособлює нашу миролюбність

Журналісти Інтернет-видання Sport Arena відзняли відеопідкаст з головним тренером криворізького «Кривбасу» Юрієм Вернидубом – єдиним українським тренером, який перемагав мадридський «Реал» у 21 столітті (нагадаємо, діло було у період його роботи з «Шерифом»).

Під час зйомок Юрій Миколайович взяв участь у вікторині (у трьох раундах набрав 26 очок, обігнавши у заочній битві таких відомих особистостей як Артем Федецький, Микола Зирянов та Ігор Циганик – у них 22, 20 та 19 залікових балів відповідно), а також відповів на ряд цікавих питань.

Про футболістів, які переходять в чемпіонати не з ТОП-5

– Я цього не розумію. Це тяжко усвідомити. Я б в цей час краще грав у чемпіонаті України, щоб показати: ти також не боїшся. Йде війна – а ми граємо. Тому перехід в умовні ліги Угорщини, Азербайджану – ні, не розумію. Хоча у кожного є свій розум, кожен обдумує варіанти і робить власний вибір. Я нічого поганого про цих хлопців сказати не можу.

Про те, як опинився на війні у 2022 році

– З початком повномасштабного вторгнення росії до України я вибрав свій варіант і зробив вибір. Повернувся з Тирасполя і на наступний день пішов до військкомату. Потім потрапив у 39-й артилерійський дивізіон. Сухопутний, «гаубичний». Ні про що не жалкую. Тим більше – тоді були самі тяжкі дні. Розумів, що треба щось змінювати своїми руками.

Війна – це завжди страшно. Не дай Бог, щоб це все бачили мої діти й онуки. Частково вони й бачили, бо регулярні тривоги, сидіння в бомбосховищах. Але те, що відбувається на «нулі», де люди відпрацьовують кожен день на максимумі і б’ються за нашу Україну-неньку… Я бажаю всім тільки мирного неба і скорішої нашої Перемоги. Щоби ми зажили так, як жили до цієї війни.

Про те, як очолив «Кривбас»

– Президент «Кривбасу» Костянтин Караманіц звернувся до мене з питанням, як я ставлюся до того, щоби мене перевели на вільну службу і чи згоден я в такому разі очолити «Кривбас». Я не вірив, що це можливо – але цій людині не міг відмовити. Костянтин Федорович Караманіц дуже багато допоміг моєму 39-му дивізіону, я про це вже казав раніше і зараз повторюю. Відповів йому: «Якщо з цим варіантом все вдасться – я не проти». Так і сталося.

Про своє патріотичне татуювання «Слава Україні» і те, що наб’є на собі у день перемоги над росією

– У мене є одна ідея, але поки не хочу її озвучувати (посміхається). Але коли наб’ю –  покажу! У якості анонсу: зроблю тату на лівому плечі. А на те татуювання, що вже маю, всі добре відреагували. Дружина нормально до цього ставиться, та й діти також. Я хотів зробити це тату тільки заради того, щоб показати власну позицію. Український стяг для мене – найгарніший. Він уособлює нашу миролюбність.   

Про зрадників України - тимощука та ордеця

- Я не хочу говорити про цих людей взагалі. Це – хворі люди. Вони свій вибір зробили. Хоча Тимощук дуже багато каже про те, що, мовляв, як же так, чому всі його нагороди анулювали… А на що він чекав?! Можливо, ще щось добавлять? За те, що він зараз знаходиться в пітерському «Зеніті» та працює на агресора? Думаю, тут все закономірно, все справедливо. 

Не розумію футболістів, які після 2014 року поїхали грати до росії. Й ніколи не зрозумію. Чому саме туди? Хіба не було інших варіантів? Куди завгодно їдьте, щоб «зірвати» своє – але тільки не в росію. Мені від цих моментів дуже тяжко.

Так, Ордець з початком повномасштабної війни все ж набрався сміливості і пішов звідти, грає зараз в Німеччині. Але якщо він захоче повернутися до України – його суспільство вже не прийме. Ніколи. Ні його, ні Тимощука.

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Sport Arena