Генеральний директор криворізького «Кривбасу» Володимир Баєнко розповів про емоції перед стартом нового сезону, трансферні успіхи, підготовку власних вихованців, адаптацію новачків та гостру тему ліміту на легіонерів.
Про очікування від нового сезону та оцінку минулого чемпіонату
- До старту чемпіонату завжди панує спокій. Вже під час самого чемпіонату, коли він розпочинається, стає зрозуміло, наскільки команда готова і що ще потрібно покращувати. Будь-яка товариська гра все одно залишається товариською. Тільки в чемпіонаті ти розумієш, хто і як підготувався, як провів трансферну кампанію. Вже після перших турів можна реагувати та дещо виправити або покращити ситуацію.
Після першого туру минулого сезону, коли ми програли «Колосу», мало хто очікував, що після десятого туру будемо йти на першій сходинці. Ми змінили тренера, у нас працював Юрій Миколайович Вернидуб, прийшло багато нових футболістів. Також дещо змінили підхід до виконання завдань - команда значно омолодилася.
Це був свідомий крок від президента для того, щоб зробити команду привабливою і для вболівальників, і для інших клубів. Коли команда молода та грає в активний, атакуючий футбол, це завжди цікаво дивитися всім. Для клубів, які мають можливість купувати гравців, це також привабливо, адже молоді футболісти є більш перспективними придбаннями, ніж вікові.
Мабуть, ніхто не очікував, що ми виступатимемо так яскраво. Але ми передбачали, що молода команда буде більш агресивною, відкритою, можливо, менш стабільною, але точно цікавою. Тому все, на що очікували, й отримали. У кінцівці нам, можливо, дещо не вистачило стабільності, щоб посісти місце, вище за сьоме.
Про трансферну модель, заробіток та українську молодь
- Трансфери - це робота не однієї людини. Спочатку футболістів потрібно було знайти - тут чудово відпрацювали скаути. Потім тренерський штаб розкрив їхній потенціал. Наприклад, Мендоза грав і за попереднього тренерського штабу, і за нинішнього, а Араухо та Парако дуже швидко спрогресували. Завдання, яке поставив президент - брати гравців, цікавих на ринку, ми виконуємо. Коли всі роблять свою роботу якісно, виходить результат: за один сезон футболіст розкривається, привертає увагу інших команд, і ми отримуємо можливість заробити на його продажі.
Наш президент із самого початку казав, що хоче побудувати проєкт, який зароблятиме гроші, і мати молоду, цікаву команду. Стратегічно ми не відходимо від цієї цілі. Цього року в нашій команді з'явилися гравці молодіжних збірних України. Про це мало говорять, але для нас це навіть більш вагомо, ніж продаж гравців. У нас Шевченко та Вілівальд грають за U-21, також залучені Боднар і Каменський. Українські молоді виконавці отримують міжнародний досвід через збірні.
Ми не лише запрошуємо, розкручуємо та продаємо легіонерів, а й вирощуємо власних вихованців Академії. Це основа, яка має бути розвинена найбільше.
Взаємодія з тренером та баланс між бізнесом і результатом
- Реакція тренера на продаж ключових гравців була абсолютно адекватною. Усі розуміли: якщо на хлопців є попит, то клуб не є для них «золотою кліткою», і ми їх відпускаємо. Адже обговорювали це з Патріком ще на початку співпраці. Одним із головних завдань був розвиток українських футболістів з нашої Академії, адже він має величезний досвід роботи саме з молоддю. І йдеться не просто про надання ігрового часу, а про якісний розвиток і прогрес хлопців. При цьому неважливо, це український футболіст чи легіонер з Венесуели.
Звісно, пріоритет - це вихованці власної Академії. Але коли робота будується правильно, прогресує вся команда. Ми вже продали Конате, Микитишина, Твердохліба, Араухо, Парако, Мендозу. За час роботи Патріка це вже шостий трансфер. Ми намагаємося оперативно реагувати та закривати позиції на тому ж рівні. Якщо ціна влаштовує клуб і президента, продаємо гравця й одразу шукаємо іншого з аналогічним набором якісних характеристик.
Економічна модель для вас є більшим пріоритетом, ніж спортивний результат?
- Я з цим не погоджуюся. Нам не вистачило стабільності, щоб до останніх турів вести боротьбу за єврокубки, але ми перебували в цій боротьбі десь до 25 туру, маючи одну з наймолодших команд у лізі. Ми розуміємо, що кістяк команди складатимуть футболісти з українським паспортом, які зараз грають у молодіжних командах. Будемо вибудовувати команду навколо них; ми їх не продавали і вони залишаються з нами.
На позиції легіонерів ми шукаємо нових виконавців; а тих, навколо кого плануємо будувати команду, не продаємо. Дивлячись на 2-3 роки вперед, розуміємо: коли ці хлопці здобудуть досвід гри в УПЛ і пройдуть важливі матчі, можна буде сформувати дуже боєздатний колектив. Маючи 8-9 власних вихованців із досвідом виступів протягом одного-двох сезонів, до них завжди можна додати якісних легіонерів і мати значно більше шансів у боротьбі за єврокубки.
Нові імена та комплектація складу
- Роздавати аванси складно, адже адаптація - це індивідуальний процес. Хтось швидше звикає до нашого інтенсивного та непоступливого футболу, хтось повільніше. Наприклад, Карлос Парако адаптувався дуже швидко. Схожим за профайлом є Шакеон Сатчвелл - дуже швидкий і вибуховий гравець. Зараз головне, щоб він адаптувався до наших тренувань та інтенсивності українського футболу. Він має якісні характеристики, які дозволяють стати дуже цікавим футболістом, але все залежатиме від того, наскільки швидко він засвоюватиме вимоги тренерського штабу.
Щодо Наві - це один із найталановитіших футболістів у своєму віці. Він гравець центру поля, який добре працює з м'ячем у початку атаки, вміє грати гостро та вперед. Цікаво буде спостерігати за його адаптацією до українського стилю. Щодо Машаду: наведу приклад Юрчеца, який відіграв весь сезон практично без конкуренції. Ще з зими ми мали завдання підсилити позицію правого захисника. Машаду - молодий, швидкісний гравець, який відповідає профайлу Юрчеца.
Чи завершена комплектація «Кривбаса»? Чи очікуються ще підписання цього сезону, чи тривають перемовини?
- Зараз ми фіналізуємо переходи ще двох гравців, але селекційний пошук не припиняється. Після перших турів стане остаточно зрозуміло, які позиції потребують додаткового підсилення для збереження конкурентоспроможності. З огляду на спаринги літніх зборів, команда демонструвала якісний футбол, особливо під кінець підготовки. Гравці підтягнули фізичні кондиції, під'їхали новачки, і рівень гри зріс.
Ми не беремо участі в єврокубках, у нас 30 матчів чемпіонату плюс Кубок України. Це не таке велике навантаження, щоб утримувати 23-24 футболісти, як у «Шахтаря», який грає на два фронти. Для українських клубів без єврокубків обойми з 16-17 гравців цілком достатньо, щоб пройти чемпіонат у разі травм чи дискваліфікацій. У нас не Англія з 52 матчами на рік, тому перебору гравців робити не варто.
Дискусія навколо ліміту на легіонерів
- Це дуже дискусійна тема. У мене є просте запитання до будь-якого керівника: чи існує бодай якась статистика з початку введення ліміту, яка б підтвердила, допомогло це нашій збірній чи ні? Як взагалі відстежується ефективність цього рішення? Чи збільшилася кількість висококласних українських футболістів у збірній?
Правило колись запровадили, опираючись на певні припущення, але надалі його вплив ніхто не аналізує. Ми дискутуємо про ліміт, не маючи під рукою жодних об'єктивних цифр. По-друге, ліміт жодним чином не впливає на розвиток Академій. Ми розвиваємо свою Академію вже п'ятий рік поспіль і вкладаємо туди кошти незалежно від наявності чи відсутності ліміту.
Ліміт на українців працює виключно на користь агентів, які штучно накручують цінник на гравців із відповідним паспортом. Умовно кажучи, середній футболіст з українським паспортом через цей ліміт може вимагати від клубу значно більшу заробітну плату, ніж гравець аналогічного рівня без нього.
Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Ютуб-проєкту Re:Марка