Денис Мацебура: Ставлюсь до футболісток команди, як до своїх дітей, як батько
Старший тренер криворізького «Кривбасу» WU-15 Денис Мацебура підбив підсумки першого півріччя.
- Денисе Олександровичу, які головні цілі ви ставили перед командою на початку сезону і наскільки вдалося їх реалізувати?
- Найголовніша мета команди в ЖФК WU-15 - вдосконалювати навички дівчат, постійно омолоджувати склад, адже ми є основною базою для нашої першої команди. Тому основна мета - давати дівчатам рости, досягати своєї мрії з подальшим переходом до першої команди і перемагати. Але найголовніше - це їх технічне, тактичне та психологічне зростання і правильне ставлення до футболу. Ось це була основна мета.
- Наскільки вдалося це реалізувати?
- Завжди є до чого прагнути і що покращувати. Тому я вважаю, що на 60-70% ми впоралися, але будемо працювати далі.
- Які результати команди ви вважаєте найбільш показовими цього року?
- Враховуючи, що наразі в нас команда повністю нова - нові гравчині, новий рівень, - для команди, яка тільки сформувалась, ми демонструємо непогану гру. Але, знову ж таки, будемо робити висновки після першого кола і рухатися в напрямку вдосконалення. Непогано, але можемо краще.
- Що стало найбільшим проривом або позитивною зміною в грі команди?
- Якщо брати загалом, то, напевно, те, що дівчата починають вірити в себе. Вони психологічно стали готові до суперників, до навантажень, до того, що я вимагаю - завжди грати першим номером. І під кінець першого кола вони нарешті почали це розуміти й вірити в себе так, як вірю в них я.
- Чи є гравчині, прогрес яких вас особливо приємно здивував?
- За роки роботи в жіночому футболі я зрозумів, що нікого не можна відокремлювати, особливо в інтерв’ю. Загалом уся команда мене приємно здивувала: кожна з гравчинь намагається вдосконалити свій рівень, стати кращою сьогодні, ніж учора. Дехто прогресує швидше, дехто повільніше, але за це півріччя всі молодці. Головне - не зупинятися.
- З якими труднощами ви стикалися під час роботи з юними спортсменками і як їх долали?
- Труднощів багато, як і в юних спортсменів загалом. Це підлітковий вік, багато фізіологічних особливостей. Якщо говорити про футбольні труднощі, то в цьому віці дівчата часто здаються, коли на шляху з’являються проблеми. Ще не вистачає внутрішньої сили сказати собі: «Я зможу, це досвід, я піду далі». Це, напевно, головні труднощі, з якими я їм допомагаю справлятися.
- Який момент сезону можна назвати переломним або найемоційнішим?
- Саме гра з «Чорноморцем» WU-15. Дівчата відчули, що таке поразка, і, думаю, більше не захочуть це переживати. А я допоможу їм рухатися далі.
- Що б ви хотіли вдосконалити у власній тренерській роботі?
- Я завжди навчаюся і намагаюся відкривати для себе щось нове. Хочу розвиватися як тренер, мати нові виклики і нові емоції.
- У чому ваш секрет виховання чемпіонок?
- Це, напевно, краще запитати в них. Я просто такий, який я є, і не сприймаю це як роботу. Я ставлюся до них як до своїх дітей, як батько. Я просто їх люблю.
Пресслужба ЖФК «Кривбас» Кривий Ріг