Діана Бєлякова: З нетерпінням очікую повернення на поле у складі "Кривбасу"
Нападниця криворізького ЖФК «Кривбас» Діана Бєлякова, яка на цьогорічних зимових зборах отримала важку травму, розповіла про своє відновлення та строки повернення на поле.
- Діано, ще на початку року під час контрольної гри проти «Дніпра-1» ти отримала важку травму. Як зараз себе почуваєш?
- Можу сказати що, на жаль, це була найгірша гра за все моє життя, оскільки це була моя перша травма і настільки важка. В мене був дуже важкий період, але зараз вже краще себе почуваю.
- Як проходить твоє відновлення, чи відомо коли зможеш повернутися на поле?
- Відновлення проходить дуже добре, за планом. В мене є свій тренер, з яким займаюся кожен день онлайн. Потроху тренуюся і ми з нею завжди знаходимося на зв'язку. Напевно свій найгірший період відновлення я пережила. Зараз вже все ближче до одужання та, сподіваюся і з нетерпінням очікую, що на другому етапі Вищої ліги зможу грати та допомагати «Кривбасу» на полі.
- Весь цей час від моменту травми ти на зв'язку з тренерами та дівчатами з команди?
- Звичайно, ми спілкуємось з головним тренером «Кривбасу» Костянтином Фроловим. Підтримуємо зв'язок і з деякими дівчатами, яких я знала до цього. Уся команда мене підтримує наскільки це можливо, я їм дуже за це вдячна.
- В цьому сезоні у складі «Кривбасу» з'явилося чимало нових футболісток. Була вже можливість познайомитися з новачкинями?
- Звичайно, я знайома з дівчатами, які підсилили команду з «Кривбасу» WU-15, так як ми жили в одному готелі і були знайомі. З новими футболістками, які перейшли з інших команд, встигла познайомитися, але попереду багато часу, щоб знайти спільну мову вже після мого відновлення на полі. Зараз я знаходжуся в Одесі, а команда в Кривому Розі і через це я не можу часто до них приїжджати, щоб бачитися. Але дуже за всіма скучила.
- Питання, які завжди цікавлять вболівальників. Як давно розпочався твій футбольний шлях та чому саме футбол?
- У футбол мені подобалося грати ще з самого дитинства, а вже в 11 років я приєдналася до дівочої команди в Одесі та вже 10 років цим займаюся. Все дитинство грала у футбол з хлопцями у дворі, на стадіоні. Мене окрім футболу нічого так не захоплювало, тому обрала саме цей спорт, оскільки він був найцікавішим для мене.
- І все ж, якби не футбол, чим би тоді ти займалася?
- Якщо чесно, в мене навіть ніколи такого не було в думках. Я взагалі не уявляю чим би я займалася, якби не було футболу (посміхається).
- Які цілі ти, як професійна футболістка ставиш на майбутнє, після повернення на поле?
- Складно сказати. Найближча моя ціль - це повернутися на поле, тренуватися, набрати хорошу форму та продовжити допомагати «Кривбасу» здобувати перемоги. В майбутньому мрію грати в Європі в сильному чемпіонаті та реалізувати себе, як футболістку.
- Як оціниш перший етап Вищої ліги у виконанні Кривбасу? Знаємо, що ти уважно слідкувала за всіма матчами?
- Звичайно, я дивилася всі матчі команди, на деяких навіть вдалося бути присутньою. Дівчата - великі молодці, оскільки команда, можна сказати, нова. Але вони дуже добре себе проявили на першому етапі Вищої ліги, особливо у другій частині сезону, коли вже зігрались.
Пресслужба ЖФК «Кривбас» Кривий Ріг