Другим тренером після Вадима Лазоренка, який увійшов у тренерський штаб ФК «Кривбас» узимку, став добре відомий криворізьким вболівальникам білорус Микола Кашевський. Микола Миколайович захищав кольори клубу у 2004-2006 роках (62 гри/8 голів).
- Вже за традицією у відпустці завжди приїзджаю у Кривий Ріг. «Ветерани» запросили пограти у футбол, аби не засиджуватися вдома. На футбольному полі зустрівся із Геннадієм Приходько, після чого вже домовилися про ще одну зустріч. Геннадій Миколайович запропонував увійти у його тренерський штаб. Я не міг відмовитися від такої пропозиції (посміхається).
- Де ви встигли попрацювати після завершення кар’єри гравця п’ять років тому?
- Дебютував у ролі тренера в солігорському «Шахтарі» в Білорусі (зайняли друге місце). Потім працював у жодінському «Торпедо-БелАЗ» (п’яте місце; до третього не вистачило одного бала). Далі була Латвія й «Рига». Півроку потому працював там же, але вже в «Єлгаві», де пробув півтора року.
- За що будете відповідати у нашому клубі?
- У минулих клубах я відповідав за оборонні функції. У «Кривбасі» аналогічно. Буду навчати захисників як правильно розташовуватися тощо.
- Які цілі ставите перед собою після повернення у рідний клуб, чого хотіли б досягти?
- Звичайно, передусім, повернути клуб у когорту найкращих клубів України. Але спочатку потрібно зробити перший шаг - вийти у Першу лігу. А там вже впевнено дивитися у майбутнє. Кривий Ріг зачекався великого футболу.
- Що для вас є ФК «Кривбас», адже ви виступали тут цілих три роки?
- Ну що сказати (сміється). У Кривому Розі зустрів майбутню дружину. Одружився й залишився тут жити. Вже 13 років у Кривому Розі. Тут мій другий рідний дім, адже народився я у Білорусі.
Стосовно футболу, то, можно сказати, саме у «Кривбасі» у повній мірі розпочалася моя кар’єра. З тих часів запам’яталися гарний затишний стадіон, класні уболівальники. Потрібно повернути вболівальників на трибуни. Адже у ті часи стадіон завжди був заповнений.
Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг