Роман Дебелко: Коли здобули першу перемогу, це надало нам сил

Нападник криворізького «Кривбасу» Роман Дебелко, найкращий бомбардир команди в осінній частині сезону, поспілкувався із кореспондентом Інтернет-порталу Футбол24.

«Коли забив, відчув, ніби тягар з плечей скинув»

- Романе, склалося враження, що «Кривбас» під кінець року розігрався і пауза в чемпіонаті – вам не на користь.

- Так, є такі відчуття, адже ми набрали хід, відчули впевненість у своїх силах. Нічого, зараз маємо нагоду відновитися і належним чином підготуватися до другої частини чемпіонату.

- «Кривбас» не міг виграти у семи стартових турах. Що творилося у колективі у той непростий час?

- Складно було. Ми працювали, викладалися на тренуваннях, але не могли здобути бажаного результату. У психологічному аспекті було складно. Однак ми не здавалися, продовжували працювати. Це єдиний рецепт. Коли здобули першу перемогу, це надало нам сил і далі стало легше.

- Творцем першої перемоги стали саме ви. Перший вихід у старті і одразу дубль.

- Я готувався до цієї гри, оскільки ще на початку тижня тренер сказав, що у мене буде шанс. Я перебував у передчутті хорошої гри та забитих голів.

- Забиті голи ви святкували дуже емоційно.

- Коли відзначився вперше, відчув, ніби тягар з плечей скинув. До цього я мало мало грав, переживав не найкращі часи. Для мене важливо було нарешті забити. До того ж я радів, бо допоміг команді.

- Усі ваші чотири голи у цьому сезоні – результат передач з флангів. І кожного разу вам асистував інший партнер. У «Кривбасі» виконати якісний крос може ледь не кожен?

- Це правда, я забивав з флангових передач та прострілів. Круто, коли у команді є такі футболісти, які можуть виконати класний пас. Для такого типу нападників, як я – це просто супер. Якщо ти правильно обираєш позицію, то тобі доставлять м'яч, куди потрібно. Залишається тільки влучно пробити.

- Осіння частина сезону для вас стала особливою і через епізод з негативним підтекстом. У поєдинку з «Металістом 1925» ви записали до пасиву перший у кар’єрі автогол. Все через збіг обставин?

- Як тільки матч з харків'янами закінчився, я одразу взявся переглядати відео того епізоду. Дуже прикро, що так сталося. Однак я хочу подякувати партнерам за підтримку, а також тренеру, який сказав, що це випадковість і що я все правильно робив. Це зробило мене тільки сильнішим.

«Повітряні тривоги – це дрібниця. Ніхто не скаржиться»

- З вами у «Кривбасі» виступає тріо легіонерів: хорват Ловріч, боснієць Капіч та камерунець Дібанго. Як їм грати у футбол в країні, де триває війна?

- Усі троє – дуже хороші футболісти. А те, що вони у такий непростий час приїхали в УПЛ, вже свідчить, що вони підтримують Україну, що вони з нами, що вони не бояться. Хлопці розуміють, що таке війна, але вони тут. І це дуже круто.

- Нерідко матчі перериваються через повітряні тривоги. Звичайно, це дрібниця, але все ж у спортивному плані важко зберігати тонус під час затяжним пауз?

- Ніхто взагалі не скаржиться. Навпаки ми дуже вдячні нашим захисникам. Лише їхня хоробрість та жертовність дозволяє нам проводити чемпіонат. У таких умовах повітряні тривоги – це дрібниці. Ми розуміємо, яка ціна нашої безпеки і спокійного тилу.

- Останні матчі року ви провели у Кривому Розі. Близькість фронту відчувається?

- Ми увесь час тренувалися у Кривому Розі, перебували там навіть, коли грали в інших містах. Місцеві мешканці живуть звичним життям. Хоча близькість до фронту відчувається. Ми щасливі, що хоча б останні матчі могли провести вдома. Номінально домашні поєдинки доводилося грати на виїзді: у Києві та у Львові. Можливо, перемога над «Дніпром-1» сталася завдяки тому, що ми грали якраз у Кривому Розі. Нехай і без глядачів, але на рідному стадіоні. Просто усвідомлення цього нас заряджало.

- Колекцію роботи з топ-тренерами ви доповнили у «Кривбасі». Як вам працювати з Юрієм Вернидубом?

- Достатньо навести кілька фактів, які скажуть більше, ніж будь-які оціночні судження. Людина із «Шерифом» перемагала «Реал». Це вершина тренерської діяльності. Ну а рішення повернутися в Україну і стати на її захист… Юрій Миколайович мав роботу, міг залишатися за кордоном. Проте повернувся на батьківщину. Крім того, в плані фаховості з ним цікаво працювати. Думаю, у другому колі ми ще себе проявимо. Я вигравав трофеї в інших країнах: в Естонії, Латвії, Білорусі. Нарешті хочеться це зробити в Україні. І саме з «Кривбасом».  

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Футбол24