Ян Юрчец: Особисті досягнення? Команда для мене завжди на першому місці

Хорватський захисник криворізького «Кривбасу» Ян Юрчец відповів на питання Інтернет-видання Football.ua. Найактуальніші моменти бесіди до вашої уваги.

- Поки ви відіграли усі матчі за «Кривбас» у поточному сезоні. Задоволені ігровим тонусом?

- Так, дуже радий, що зміг взяти участь в усіх матчах цього сезону. Це дає мені особливу впевненість у собі, адже це означає, що я добре підготувався і якісно працюю на тренуваннях. Це мотивує мене працювати ще більше. Для мене команда завжди на першому місці, але й особисто вдалося відзначитися двома асистами - один у УПЛ і один у Кубку. Почуваюся все краще від гри до гри і вірю, що моя форма ще зростатиме.

- Попри складні умови, в яких живе Кривий Ріг, люди приходять на стадіон і підтримують команду. Чи усвідомлюєте ви, що матчі Кривбасу для місцевої аудиторії - це дещо більше, ніж просто футбол?

- Так, я дійсно хочу подякувати всім нашим вболівальникам, які приходять на стадіон у великій кількості, навіть на виїзні матчі. Вони - наш 12-й гравець. Це дуже важливо для нас, футболістів, відчувати підтримку з трибун. Дуже приємно бачити на трибунах багато сімей з маленькими дітьми - у ці важкі часи їхні усмішки й радість після перемог надихають. Сподіваюся, вони продовжать нас підтримувати.

- Хорватія наприкінці 1980-х та початку 1990-х теж жила в умовах війни. Ваші батьки чи родичі розповідали вам про той період?

- Так, у 90-х колишня Югославія розпалася, і в Хорватії почалася війна - дуже важкий період для моєї країни. Війна тривала з 1991 по 1995 рік. Я ще не був народжений, але знаю багатьох людей, які тоді жили. Всі історії, які я чув, - здебільшого сумні. Не хотів би, щоб щось подібне знову сталося в будь-якій країні. Війна - це найгірше, що може бути у світі, і я щиро сподіваюся, що війна в Україні якнайшвидше завершиться.

- Хто з хорватських футболістів для вас найбільший авторитет?

- Якщо потрібно вибрати одного - це, без сумніву, Лука Модріч. Володар «Золотого м’яча», легенда Реалу та збірної Хорватії. Його шлях був дуже непростим, і для кожного хорватського футболіста він - приклад того, як завдяки праці та наполегливості можна досягти всього.

 - В австрійському клубі «Альтах» ви працювали із Мірославом Клозе. Чим він вам запамʼятався?

- Так, я працював із ним, коли грав в Австрії. Він - легенда світового футболу, найкращий бомбардир чемпіонатів світу і збірної Німеччини. Дуже добра людина, яка сильно вплинула на мою кар’єру. Завдяки йому я став кращим гравцем і кращою людиною. Я дуже йому вдячний і бажаю успіхів у його нинішньому клубі - ФК «Нюрнберг».

- Патрік ван Леувен, ваш нинішній головний тренер, відомий дисципліною та вимагає фізичної витривалості команди. Чи звикли ви вже до цих вимог?

- Так, тренер вимагає від нас дисципліни і старанної роботи. І я думаю, що саме це нам потрібно, бо ми - друга за віком наймолодша команда в лізі. Особисто мені було легко адаптуватися до такого стилю, бо мій попередній тренер, Мірослав Клозе, дотримувався тих самих принципів. Це була чудова пригода, і ми продовжимо дотримуватись дисципліни та слухати вказівки тренера.

- У Кривбасу зараз багато латиноамериканських легіонерів. Чому з не футбольних речей ви у них вже встигли навчитися?

- Я грав з багатьма легіонерами ще в Австрії, тож це для мене не нове. Атмосфера в роздягальні чудова - усі мотивовані, працюють на максимум. Від них я навчився, що вони мають сильний характер і темперамент. Усі добре адаптувалися. Ми справді чудово ладнаємо, багато сміємося в роздягальні. І ще - в нас постійно грає іспанська музика.

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Football.ua