Єгор Твердохліб: Добре, що в такий важкий час Україна продовжує грати в футбол і демонструє свою стійкість усьому світові

Півзахисник криворізького «Кривбасу» Єгор Твердохліб дав розгорнуте інтервʼю Інтернет-виданню Sport.ua. Найактуальніші моменти бесіди до вашої уваги.

- Єгоре, першу частину сезону «Кривбас» закінчив гарячим поєдинком проти «Карпат». Команда перемогла, ви забили. Мабуть, ліпшого фіналу годі видумувати.

- Важка і від того дуже приємна перемога. «Карпати» в порівнянні з матчем першого кола додали. Власне, це показують останні результати і якість гри львів’ян. Вони стали зіграннішими. З «Карпатами» було нелегко. Перемагати таких суперників завжди приємно. Також ми тримали в голові матч першого кола. Тоді в дебюті матчу мали велику перевагу. Протягом перших півгодини мали закривати гру. Але не реалізували пенальті, втратили шанси забити з гри, а потім ще й пропустили два м’ячі поспіль.

- Деякі команди верхньої частини таблиці втратили очки через так званий валізний настрій. Як його вдалося уникнути «Кривбасу»?

- Юрій Миколайович Вернидуб перед грою саме наголошував, що не можна за будь-яких обставин допускати валізних настроїв. Бо залишиться осад і думки, які зіпсують як враження про першу частину сезону, так і початок відпочинку. Власне. Ми сконцентрувалися і зробили той результат, якого від нас очікувати тренери, вболівальники, керівництво та й ми самі теж.

- Останнім часом ви набрали божевільну форму. Маєте пояснення, чому саме зараз?

- Думаю, так сталося. Просто якщо людина працює, викладається на тренуваннях, допрацьовує додатково, Бог рано чи пізно віддячить. Був у цьому впевнений навіть тоді, коли грав мало або не грав узагалі. Праця і віра у власні сили - це найголовніше. В тому, що в кінці року почав багато забивати, є доля фарту. Але фартить тому, хто на це заслуговує.

- Невід’ємною частиною сучасного українського футболу є непередбачувані паузи, пов’язані з повітряними тривогами. Чи можна взагалі звикнути грати в таких умовах?

- Гадаю, що звикнути нереально. Налаштовуєшся на матч, виходиш максимально сконцентрованим, а потім лунає тривога і стартову концентрацію повернути набагато складніше. Зрештою, вважаю, що це дуже добре, що в такий важкий час Україна продовжує грати в футбол і демонструє свою стійкість усьому світові. Це найголовніше для нашої рідної країни.

- Ви народилися в селі Борова Фастівського району на Київщині. Якщо вірити Вікіпедії, зі спорту там є тільки секція рукопашного бою. Ви її відвідували? Як у вашому житті виник футбол?

- Ні, рукопашного бою в моєму дитинстві точно не було. Насправді, в нас там є також секція з футболу. Діти й зараз займаються. Не скажу, що то якийсь надзвичайний розвиток, але добре, що діти мають змогу тренуватися. Я теж з шести до десяти років займався в Боровій. Грав у футбол постійно, не лише в секції, а й на майданчику поряд зі школою, з ранку до вечора. Лише після чотирьох років занять удома переїхав у Фастів, а звідти - у вишгородську «Чайку».

- У «Гірнику-Спорт» вже у дорослому футболі ви грали разом із Андрієм Понєдєльніком, з передачі якого нещодавно забили ефектний м’яч «Чорноморцю». Між вами ще з часів Горішніх Плавнів існує якась особлива хімія?

- Мабуть, що так. У нас теплі стосунки. На базі ми живемо в одній кімнаті, багато спілкуємося. Вочевидь це допомагає десь відчувати одне одного на інстинктах. Передача в грі з одеситами справді була комфортною. Вдячний Андрієві за неї.

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг за матеріалами Sport.ua